🍕Колись я вже викладала піцу "Сьоме чудо світу" (прикріпляю рецепт нижче). У загальному, тісто й начинку я готую усе ті ж, лишень у менших розмірах.

🍕Проте я ніколи не відчувала повне задоволення у смаках. Я почала помічати, що свинячий чи фарш яловичини, або їх мікси, не завжди приємний і ніжний після приготування. (Принаймні як для мене)

🍕Те ж саме стосовно сирів. Чедар чи швейцарський мені видаються дуже солоними після термообробки і мені нудить від нього. Саме по цій причині, я перестала додавати будь-який сир при замовленні до бургерів.

🍕А гриби взагалі не мають ніякого смаку після випікання. І здавалося, усе було навпаки, і. Я не розуміла, де той самий смак, який я хочу.

🍕 Цього разу мені захотілося трохи зекономити і я вирішила взяти щось дешевше ніж за звичай. Індичий фарш був дешевшим у ціні за яловичину чи свинину, то я взяла його. Він дав ніжний і м'який смак як по текстурі так і по смаку.

🍕У школі давали сьогодні сир моцарела. Було багато залишків, і мені дозволили взяти додому. Інакше його викинули б у смітник. І після випікання, він добре розплавився і мав надзвичайно ніжну текстуру, без солоного післясмаку.

🍕Що ж стосовно грибів. Їх зазвичай кажуть нарізати тонесенько. Проте у цьому і полягає помилка. Я її з'ясувала теж випадково, коли полінилась різати тонко. Виявляється, той самий грибний смак тримається, якраз таки, коли нарізати гриби потовще!

🍕І от випадкова економія дозволила мені з'ясувати той ідеальний смак піци, і усі класичні версії я відкинула.