Ця аджика є не соусом, а приправою. Як сказав Зураб те що ми вважаємо аджикою, на справді, є аджичним соусом. А справжня аджика – то приправа. Вона додається до різних м’ясних, рибних страв, страв з птиці та до шашличного маринаду. Хоча намастити її просто на хлібчик або на хлібчик з салом чи ковбаскою теж смачно!

З перців зрізаємо «Дупки». Тепер з приводу зерняток. В багатьох рецептах з гострим перцем рекомендують видалити зернятка. Але я зернятка залишаю, бо вони дають додаткову гостроту. Ви вирішуйте самі наскільки гостру хочете мати приправу.

Горіхи підсмажуємо на сухий пательні та відшилушиємо скоринку. Без фанатизму. Як вийде, так вийде. Зелень теж нарізаємо без фанатизму. Просто для м’ясорубки.

Часник чистимо. Також нам потрібна буде сіль та цукор. Якщо лануєте зберігати аджикку в холодильнику, то візьміть 50 г солі. Якщо поза холодильника – беріть 100 г. Я взяла 50 та зберігаю у холодильнику. Мені так більш зручно контролювати кількість солі у стравах, які я готую з цією приправою.

Тепер починаємо перекручуємо все через м’ясорубку. Всі ми знаємо, що частина того, що ми прокручуємо залишається на стінках м’ясорубки. Тому починаємо з самого дорогого інгредієнта. У нас це горіхи. Далі часник та зелень. На при кінці - гострий перець. В літку він доволі дешевий.

Додаємо сіль та перець. А також хмелі-сунелі та паприку.

На при кінці додаємо рослинну олію. В мене соняшникова. Олія, по-перше, дасть можливість спеціям краще розкритися, а по-друге, зробить структуру аджикі більш пластичною. Залишаємо аджику для ферментації на термін від 3 до 7 діб. В залежності від температури на вашій кухні. Розкладаємо по стерилізованим банкам. Щоб краще зберігалося, наливаємо зверху олію. Закриваємо.

Смачного вам м’яска!

Та інших страв з аджикою!